«Банк без банку» або чи можлива українська M-Pesa
Повернутися до списку

«Банк без банку» або чи можлива українська M-Pesa

У кожного з нас вже є стільниковий телефон, при цьому не обов'язково є банківський рахунок і банківська карта. Стільниковий телефон сам по собі може бути й часто служить інструментом проведення розрахунків, посилання та отримання платежів. Навіть якщо це не сучасний смартфон, а звичайний кнопковий телефон. 13-ти річний досвід проекту M-Pesa в Кенії доводить нам, що у відсутності банківської інфраструктури побудова повноцінного «банку без банку» на базі стільникового оператора Safaricom здійсненна задача.

Сьогодні платіжна система M-Pesa - це понад 37 мільйонів активних клієнтів і майже 400 000 активних агентів, що працюють в 7 країнах: Демократичній Республіці Конго, Єгипті, Гані, Кенії, Лесото, Мозамбіку і Танзанії[1].

Спроби повторити кенійський успіх M-Pesa в інших країнах, де представлений Vodafone не мали такого ж масштабного успіху, завдяки відсутності можливості досягти необхідного рівня проникнення і через конкуренцію з боку банківського сектора. Проте, сьогодні M-Pesa, що в перекладі означає «m-гроші» на суахілі є світовим брендом сервісу Vodafone Mobile Money, який в даний час є присутнім в 10 країнах [2].

1. Українська M-Pesa?

Чому може навчити нас проект M-Pesa стосовно українських реалій?

  1. Масштабний успіх проєкту «банку без банку» або побудови платіжної системи на базі стільникового оператора можливий в країні з вкрай малим проникненням роздрібних банківських послуг серед населення. Тобто, за відсутності розвиненої мережі банківських відділень, банкоматів, платіжних терміналів все населення, отримуючи в руки стільниковий телефон і можливість платити за допомогою СМС повідомлень, починає цим сервісом користуватися. В Україні з населенням 37,3 млн. чоловік (31,5 млн без обліку дітей від 0 до 14 років) за статистикою Національного Банку України у 2018 році було випущено 59,2 млн. банківських карт[3] або 1,9 карти на кожного жителя України, виключаючи дітей від 0 до 14 років. Таким чином, очевидно, що банківська інфраструктура в Україні розвинена добре і базові платіжні потреби задоволені.
  2. Основною перевагою M-Pesa вважається низька ціна транзакції. Дійсно, вартість банківської інфраструктури від ціни транзакції становить 2-3%. І ці затрати перекладаються на клієнтів у формі комісій і плати за ведення банківських рахунків. У випадку із стільниковим оператором як основи платіжної системи ціна може бути знижена до 0,3-0,5% від вартості кожної транзакції. Отже, система «банку без банку» може запропонувати низьку ціну транзакції для своїх клієнтів на відміну від класичних банків. Дана пропозиція може залучити згодом значну кількість клієнтів, але не зможе зробити систему «банку без банку» домінучою в країні, бо сила багаторічної звички ходити щомісяця платити комунальні послуги в найближче відділення банку набагато сильніша бажання заощадити на комісії при оплаті.
  3. Доброю новиною для стільникових операторів є той факт, що стільниковий зв'язок розповсюджений в Україні на рівні з банківськими картами. За даними Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації кількість активних ідентифікаційних телекомунікаційних карток мережі мобільного зв'язку (активних SIM, USIM, R-UIM) на 30.09.2019 склала 54,6 млн. одиниць[4] або 1,46 штук на кожного українця. Тобто, запропонуй масово стільникові оператори своїм клієнтам більш дешевий і простий спосіб розрахунків - цілком можна розраховувати на 20-25% ринку розрахунків і 11-13 млн. клієнтів в перспективі 3-5 років.

2. Навіщо це робити та кому це потрібно

Класичний банк за своєю філософією і відношенням до навколишнього світу можна порівняти із закритим сейфом з грошима. Вміст цього «сейфу» або банку відгороджений товстими стінами від навколишнього світу і доступ до власних грошей клієнтів такого банку вкрай обмежений. Тому поточний стан банківського бізнесу можна охарактеризувати як стан закритого сейфу. Звідси ідеї open banking звучать як оксюморон, оскільки суперечать самі собі. Відкритий банкінг таке ж заперечання у визначенні, як і загальнодоступний сейф. Подолання цієї закритості пов'язують з виникненням і зростанням індустрії Фінтех, але це вже не класичні банки.

Попри зростаючий регуляторний тиск, банківські системи, як і раніше, вразливі перед регулярними кредитними кризами, що призводять до масових банківських банкрутств і набігам вкладників.

За 50 років банківська система створила основну свою інновацію в частині роздрібного бізнесу — банківську платіжну карту. Прагненням банків в рамках цієї інновації було створення загальнодоступного засобу платежу. Але, очевидно, що сьогодні банківська карта, як засіб розрахунків з форм фактором у вигляді шматка пластика, безнадійно застаріла і не має майбутнього.

Фактично, загальнодоступним засобом авторизації платежу є стільниковий телефон і саме він призведе в середньостроковій перспективі до повного зникнення фізичних банківських платіжних карт як таких.

Клієнти зацікавлені в простій, надійній і доступній за ціною і технологічностю альтернативі розрахунковим пропозиціям банків.

Забезпечує роботу мобільного зв'язку стільниковий оператор, отже, основою «банку без банку» повинен бути саме він. Додатково для проведення платежів в українських реаліях стільниковому оператору необхідна фінансова компанія, що має право (державну ліцензію) на проведення платежів. Строго кажучи, рахунки стільникового оператора і фінансової компанії, знаходяться в банках і взаємні розрахунки також проходять по банківських рахунках. Але ми називаємо цю модель «банк без банку» оскільки, особові рахунки абонентів, учасників розрахунків, ведуться, відповідно, стільниковим оператором, а не банком.

Таким чином, найкращою, альтернативою банківській формі існування нашого «банку без банку» є модель стільникового оператора + фінансової компанії з ліцензією Національного банку на проведення розрахунків.

3. Бізнес модель «банку без банку»

Використовуючи стратегію «блакитного океану»[5], необхідно вирішити що додати й що прибрати з бізнес моделі «банку без банку» для забезпечення її привабливості для клієнтів, власної ефективності та стійкості.

Реалізувати в моделі:

  1. Клієнт користується послугами стільникового оператора по передачі голосового та інтернет трафіку, що входять у вартість обслуговування його пакету послуг, тобто розрахунковою функцією клієнт користується безкоштовно, а за мобільний зв'язок платить.
  2. Перерахування коштів з рахунку абонента на рахунок іншого абонента здійснюється безкоштовно всередині одного стільникового оператора.
  3. Оплата комунальних та інших послуг з рахунку абонента здійснюється безкоштовно. Комісія доцільна для захисту від спаму транзакцій і в разі перерахування коштів на поточний рахунок в інший банк або на банківську карту.

Скоротити витрати шляхом наступних чинників:

  1. Відсутність фізичної присутності та повна відмова від роботи з готівкою:
    • ідентифікація клієнтів здійснюється тільки online (Gov ID, Bank ID, Mobile ID і тощо);
    • операції клієнти здійснюють через мобільний або web додаток;
    • внесення коштів на рахунок абонента здійснюється через банки або мережі терміналів з прийняття готівки.
  2. Відмова від депозитів і нарахування відсотків на залишок як в банках.
  3. Відмова від фізичних банківських карт. Всі операції здійснюються за допомогою мобільного телефону.
  4. Відмова від класичних дорогих банківських систем і процесінгових центрів.

За рахунок виключених елементів системи ціна транзакції не перевищить 0,3-0,5% на відміну від 2-3% для класичної банківської інфраструктури.

Основним джерелом доходів у рамках запропонованої бізнес-моделі є вільні залишки на рахунках абонентів стільникового оператора:

  • Основна мета моделі — збільшення залишків (чим менше комісії, тим більше залишки, чим більше свободи у клієнта в розпорядженні власними коштами, тим більше довіри й залишок на рахунку абонента).
  • Більшість комісій нульові.
  • Розвиток і спрощення розрахунків всередині абонентської бази стільникового оператора з нульовою комісією, що стимулює залишати кошти всередині системи без перерахування їх на сторонні сервіси.

Вільні залишки інвестуються в першокласні консервативні боргові інструменти, державні облігації й так далі. Відсотковий дохід за такими інструментами то і є основним джерелом доходів системи й стійкості бізнес моделі.

Для того, щоб уявити про які залучені кошти може йти мова - звернемося до звітності стільникових операторів. У відкритому доступі є звітність Київстару[6] і Vodafone[7] за підсумками 2018 року.

Таблиця з оцінкою залишків на рахунках абонентів стільникових операторів станом на 31 грудня 2018 року

*Депозити, залучені депозитними корпораціями (крім Національного банку України), 3.2.4.1. Депозити домашніх господарств у розрізі видів валют і строків погашення, січень 2019, Усього: bank.gov.ua/statistic/sector-financial/data-sector-financial#1ms
** Депозити, залучені депозитними корпораціями (крім Національного банку України), 3.2.4.1. Депозити домашніх господарств у розрізі видів валют і строків погашення, січень 2019, на вимогу: bank.gov.ua/statistic/sector-financial/data-sector-financial#1ms
*** Випущено банками мільйонів банківських карт, Безготівкові розрахунки bank.gov.ua/payments/nocash

Vodafone, на відміну від Київстару у своїй аудированій річній звітності окремо не розкрив обсяг коштів абонентів, які можуть бути використані для оплати покупок в інших постачальників, проте судячи з загального обсягу зобов'язань перед клієнтами можна припустити, що у Vodafone обсяг таких коштів аналогічний з тим, що показав у звітності Київстар і також становить близько 400 млн. гривень. Для Київстару, в перерахунку на 26,4 млн. абонентів, це 16,65 гривні на одного абонента. 

Для порівняння, в банківській системі, згідно зі статистикою Національного Банку України, знаходиться 530 млрд. грн. коштів приватних осіб, з них коштів на рахунках «до запитання» — 200 млрд. грн. У перерахунку на одну випущену банківську карту - це 3385,57 гривні коштів «до запитання». Ця сума майже у 200 разів більша, ніж вільні залишки на рахунках стільникових операторів. Якщо консервативно припустити, що запуск повноцінної моделі «банку без банку» дозволить на кожен рахунок абонента залучити 1000 грн., то вільні залишки на рахунках клієнтів Київстару і Vodafone складуть 26,4 млрд. грн. і 19,6 млрд. грн. відповідно. Таким чином, Київстар та Vodafone отримали б близько 25 млрд. грн. і 18,3 млрд. грн. додаткових вільних ресурсів. Необхідно відзначити, що зазначені суми перевищують поточні активи Київстару 24,88 млрд. грн. і близкі з активами Vodafone 25 млрд. грн.

Запропонована бізнес модель «банку без банку» дозволяє створити цінність для клієнта в формі доступного і безкоштовного засобу платежу з гарантією збереження коштів на відміну від класичного банку і при цьому отримувати прибуток від залишків на рахунках абонентів істотно скоротивши витрати системи в порівнянні з класичним банком.

4. Реалізація моделі «банку без банку» в українських умовах

Першопрохідцем серед стільникових операторів, хто ризикнув реалізувати для своїх клієнтів оплату з рахунку абонента був Київстар в проекті «смарт гроші». Попри зусилля в створенні й просуванні «смарт грошей» за кілька років істотних успіхів Київстару домогтися не вдалося і причиною тому, на наш погляд, була неправильно обрана Київстаром модель, в якій застосовуються «електронні гроші». У «електронних грошей» є дві ключові особливості, які роблять їх, з нашої точки зору, непридатними для використання в моделі «банку без банку» для стільникового оператора:

  1. Законодавчо встановлені ліміти використання «електронних грошей»[8].
    • Максимальний баланс 14 000 грн.
    • Загальна сума видаткових операцій на календарний рік 62 000 грн.
    • Зняття готівки на добу 500 грн.
    • Зняття готівки на місяць 4 000 грн. та інші обмеження.
  2. Необхідність створення і підтримки паралельної додаткової облікової системи для «електронних грошей» в банку або в оператора платіжної інфраструктури, що подвоює витрати на всю систему, після чого конкурентна перевага дешевизни перед класичними банками повністю втрачається.

Зазначені обмеження істотно збільшують вартість системи й через ліміти роблять всю модель «банку без банку» незручною й обмеженою для клієнтів. Таким чином, спочатку був обраний неправильний інструмент, що відбилося на вкрай скромних результатах роботи всієї моделі.

Vodafone і lifecell фактично запозичували модель з використанням «електронних грошей» у Київстару без принципових відмінностей і істотних результатів також не добилися. Можна стверджувати, що банківська система конкуренції з боку стільникових операторів на ринку платежів так і не відчула.

Першою реалізацією розрахунків без використання «електронних грошей» є спільний проект платіжної платформи Monopay.ua (фінансова компанія ТОВ «Адеміо») і стільникового оператора Інтертелеком, запущений в липні 2019 року. Усунення з моделі «електронних грошей» дозволило збільшити до 14999 грн. на добу ліміт розрахунків для одного абонента і повністю усунути витрати пов'язані з необхідністю побудови паралельної білінгу стільникового оператора облікової системи, що дозволило запропонувати конкурентоздатні тарифи за розрахунками.

Порівняльна таблиця тарифів і лімітів за розрахунками з використанням рахунків абонентів стільникових операторів*

* таблиця складена за даними сайтів стільникових операторів

Додатково в рамках моделі «банку без банку» реалізованого платіжної платформою Monopay.ua (фінансова компанія ТОВ «Адеміо») кожен зареєстрований абонент Інтертелеком має можливість переглянути баланс за номером свого телефону прямо на сайті Monopay.ua

5. Висновки

Від зростання конкуренції на ринку платежів виграє, насамперед, споживач фінансових послуг. Тому чим більше різних моделей представлено на ринку, тим краще для цього ринку. Бізнес модель «банку без банку» з виключенням «електронних грошей», на наш погляд, дозволить створити конкуренцію класичним банківським платіжним системам і запропонувати споживачам моментальні й дешеві розрахунки прямо з рахунку абонента стільникового оператора.

Для стільникових операторів, крім комісійних доходів, основним ефектом від широкомасштабного впровадження бізнес моделі «банку без банку» є вільні залишки коштів на рахунках абонентів. Розрахунок на статистиці Київстару і Vodafone показує, що при зростанні вільних коштів на рахунках абонентів з 16,65 грн. до 1000 грн. - зростання вільних і безкоштовних для кожного оператора ресурсів складе на 25 млрд. грн. для Київстару і на 18,3 млрд. грн. для Vodafone. Оцінка в 1000 грн. в середньому на одному рахунку є консервативною, бо фактичні залишки в банківській системі на рахунках «до запитання» складають 3385,57 гривні на одну випущену банками карту. У моделі ми не враховуємо можливість кредитування клієнтів.

Кредитування клієнтів за рахунок коштів фінансових компаній на основі метаданих про клієнта, що збираються за згодою абонента стільниковим оператором, даних про переміщення клієнта, інтернет трафіку і так далі, які недоступні класичному банку, істотно скоротять кредитні ризики. Наприклад, свідченням того, що клієнт працює - є його щоденне географічне переміщення вранці з дому в офіс, ввечері з офісу додому. В геолокації такі переміщення можна відстежити й на основі цих даних зробити висновок про платоспроможність клієнта. Використання цих даних в кредитному скорингу також дозволяє збільшити прибутковість запропонованої моделі та зробити її значним конкурентом для класичних банків на ринку роздрібного кредитування.

Автор:

Сергій Козлов, CEO Monopay.com.ua, кандидат економічних наук

sergey@skozlov.com


[1]«12 years of M-Pesa» vodafone.com/what-we-do/services/m-pesa

[2]«What is M-Pesa?» vodafone.com/what-we-do/services/m-pesa/m-pesa-faqs

[3]Безготівкові розрахунки bank.gov.ua/payments/nocash

[4]Рухомий (мобільний) зв’язок nkrzi.gov.ua/index.php?r=site/index&pg=149&language=uk

[5]Стратегія блакитного океану ru.wikipedia.org

[6]Приватне акціонерне товариство «Київстар», Фінансова звітність відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності та звіт незалежного аудитора 31 грудня 2018 року kyivstar.ua/ru/about/about/partners

[7]Консолідована фінансова звітність ПрАТ «ВФ Україн» і його дочірніх компаній станом за рік, що закінчився 31 грудня 2018 року vodafone.ua/ru/company/investors/financial-report

[8]ПОЛОЖЕННЯ про електронні гроші в Україні zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1336-10#n19